Ниже приведены варианты заявлений в районные суды для обжалования постановлений ГАИ о нарушении вами скоростного режима.

До ХХХ районного суду
м. ХХХ
вул.ХХХХХХХ, 10, м.ХХХ, 00000.

Позивач: ……………………………
…………………., м.ХХХ, 00000
тел./факс (0000) ……….
моб. (000)
адреса електронної пошти …………

Відповідачі: УДАІ УМВС України
в ХХХХХХХ області
вул. ХХХХХХ, 00, м.ХХХХХ, 00000

Інспектор ДПС ХХХХХХХХХ
взводу ДПС прапорщик міліції
………………………………………….
вул. ХХХХХХ, 00, м.ХХХХХ, 000000

Позовна заява.

Ця позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачаю право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виклячення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працяять у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КпАП.
Проте така постанова не відповідаю вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст..14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що я, власник транспортного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, у порядку ст..14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягаю скасування, як винесена із порушенням закону.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускаються виключно у випадках руху у потоці транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуячись стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Додатки:
1. Копія позовної заяви 3 примірника
2. Копія Протоколу Серія АГ №000000 про адміністративне правопорушення від 00.00.2000
3. Копія Постанови АI№000000 про адміністративне правопорушення від 00.00.2000.
4. Фотографії
5. Доказ сплати державного мита

„____”__________ 20__р.
(Підпис)
________________________________________________

До------------районного суду
м. Дніпропетровська
Позивач:

Відповідач: Відділ Державної автомобільної
Інспекції для обслуговання міста
Дніпропетровська
49000 м. Дніпропетровськ, вул.
Троїцька ,2-а (засоби зв’язку невідомі)

Від сплати судового збору
звільнений на підставі ст.
288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення

Постановою інспектора ДПС БДПС для обслуговання м. Дніпропетровська пр.-ка--------- (далі за текстом Інспектор ДПС) від 04 січня 2009 року на мене накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, 04.01.2009 року, керуючи автомобілем (номер авто) , на ділянці дороги вул. Набережній Леніна в м. Дніпропетровську, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, рухалася із швидкістю 71 км/ч, чим перевищила дозволену швидкість руху на 31 кілометр на годину.
Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото- та відео фіксації, «Визир» №0711194, як того вимагає ст. 14-1 КУпАП, та отримана направлена мені поштою лише 07.02.2009 року.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав:
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих мені цим законом прав я була позбавлена, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В якості місця розгляду справи , в оскаржуваній постанові вказано «місто Дніпропетровськ, ВДАІ». Однак, про час і місце розгляду справи я не була повідомлена, крім цього, незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 04.01.2009 року – в день фіксації правопорушення.
У постанові по справі про адміністративне правопорушення вказано що посадова особа, прапорщик міліції Сірченко В.Б. , «розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення скоєне гр. (фамилия), у результаті перевищення швидкості на 31 км/год, що є порушенням п. 12.9 б ПДР, було скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи, що я не маю посвідчення водія, вищевказаним автомобілем керує мій муж –---------------------------------, про що є запис у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ----------------. Тобто, я взагалі не могла скоїти дане адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України « Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням – повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
У дійсності ж ніякого протоколу складено не було чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення , у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, але у цьому разі, у постанові не повинно бути вказівок що саме мною, власником транспортного засобу було скоєно адміністративне правопорушення.
Частиною 6 ст. 258, передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
У підтвердження того факту що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу, копія якої додається. Вказана інструкція може бути надана судові представником відповідача.
В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото (мого автомобіля). Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до мого автомобіля.
Крім того із доданого зображення неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме наявність на ділянці дороги, яка зафіксована на фотографії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40км/год.».
На фотознімку дійсно зображено належний мені автомобіль (номер авто)___________ Також на снитку знаходиться напис російською мовою «Скорость 071 км/ч.».
Жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобілю – відсутні. Крім того, навіть якщо враховувати знаходження автомобілю в населеному пункті, де режим швидкості руху автомобілів обмежений швидкістю 60 км/год., зафіксована швидкість складає 71 км/ч., що відповідно до диспозиції ч.1 ст. 122 КУпАП не являє собою складу адміністративного правопорушення.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідальності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена мені тільки 07.02.2009 року, а отримано мною 12.02.2009 року, тому вважаю є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю постанову незаконною та винесенню з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288, 289, 247 п. 1, КУпАП,
ПРОШУ:
1. Поновити мені строк оскарження постанови серії АЕ № 036065 від 04 січня 2009 року про накладення на мене – (фамилия) адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень.
2. Постанову серії АЕ № 036065 від 04 січня 2009 року про накладення на мене – (фамилия) адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень визнати незаконною та скасувати.
3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додаток:
• копія постанови;
• ксерокопія фотознімку, доданого до постанови;
• копія поштового конверту;
• копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
• копія інструкції до приладу «Візір».

«____»______________ 2009 року (фамилия)

Надеюсь кому-то поможет, поскольку иногда эти штрафы превращаются в фарс.
Удачи!